Метою курсового проекту є розрахунок основних показників ефективності інвестиційного проекту (ІП) по організації маршруту по перевезенню пасажирів.

Новий маршрут повинний працювати паралельно існуючому звичайному міському маршруту в режимі маршрутного таксі. По трасі існуючого маршруту розташовано десять зупиночних пунктів (ЗП).

Для визначення параметрів роботи маршруту, що відчиняється були проведені табличне і документоване обстеження роботи чинного маршруту. У результаті табличного обстеження отримана інформація про обмін пасажирів на існуючих зупиночних пунктах. Документоване обстеження дозволило зібрати інформацію про добовий обсяг перевезень на чинному маршруті в робочий день, візуальне – про коефіцієнти нерівномірності обсягів перевезень у заданому напрямку. Період проведення обстеження визначається відповідно до варіанта завдання.

У цьому ж напрямку було проведене опитування пасажирів про їхню готовність користуватися послугами маршрутного таксі, у результаті якого визначений наявний зміст потенційних пасажирів у загальному обсязі перевезень по напрямку, що залежить від дальності поїздки пасажирів.

В курсовому проекті визначається частка пасажирів, що являються потенційними клієнтами маршрутного таксі; розраховуються прибутки від перевезення пасажирів; визначаються техніко-експлуатаційних показників роботи маршрутних таксі для двох марок мікроавтобусів; розраховуються витрати на реалізацію інвестиційного проекту для обох варіантів; визначаються показники ефективності інвестицій для кожної марки мікроавтобуса.

Для відомих значень ємності зупиночних пунктів (ЗП) по відправленню і прибуттю можливі різноманітні варіанти матриці кореспонденцій, кожний із яких буде обумовлювати своє значення обсягу перевезень на маршрутному таксі. У зв’язку з цим метою даного розділу є обробка результатів обстеження рейсового обміну пасажирів на маршруті і вибір конкретного значення обсягу перевезень для маршрутного таксі, що зменшує ступінь ризику для даного інвестиційного проекту.

При десятьох ЗП на маршруті загальна кількість кореспонденцій на ньому дорівнює сорока п’яти, що робить розрахунки занадто трудомісткими. Для скорочення набору можливих варіантів матриці кореспонденцій чинного маршруту, що відповідають даним про обмін пасажирів на зупиночних пунктах, необхідно скоротити кількість зупиночних пунктів шляхом їхній об’єднання. Новий варіант маршруту складається з п’ятьох ЗП.

Метою цього і наступного підрозділу курсового проекту є визначення варіанта матриці кореспонденцій, що мінімізує (максимізує в підрозділі 1.3) кількість пасажирів, згодних користуватися послугами маршрутного таксі.

У якості системи обмежень використовуються рівняння, що описують зв’язок між величинами кореспонденцій і ємностями по відправленню і прибуттю ЗП перетвореного маршруту. Базові системи обмежень у підрозділах 1.2 і 1.3 відрізняються друг від друга, оскільки в них у якості вільних перемінних виведені різноманітні кореспонденції, із метою скорочення кількості ітерацій при визначенні Q_min або Q_max. Отримане значення Q_max, є максимальним потенційним обсягом перевезень для даної епюри обміну пасажиропотоків.

Основним ризиком при реалізації даного інвестиційного проекту є ризик невиходу на запланований обсяг перевезень. При достатньо високому ступені достовірності вихідної інформації основними причинами є:

– невідомий характер розподілу кореспонденцій, що призводить до того, що фактичний обсяг перевезень Q_ф якимось образом розподілений у межах між Q_min і Q_max включно;

– наявність інших інвесторів у даній сфері, що можуть відчинити свої маршрути, частково або цілком збіжні з аналізованим.

Для оцінки ймовірності реалізації ризику невиходу на запланований обсяг перевезень P_q (подія q), необхідно визначити ймовірність відкриття іншого маршруту P_m (подія m) і ймовірність P_h того, що фактичний обсяг перевезень буде менше планового Q_п, що вибирається в заданих межах [Q_min, Q_max] (подія h).

Так як відкриття ще одного маршруту обов’язково призведе до скорочення обсягу перевезень на новому маршруті, то ймовірність невиходу на запланований обсяг визначається як ймовірність об’єднання довільних незалежних подій.

В другому розділі курсового проекту проводиться розрахунок планових доходів від перевезень. Для цього визначається обсяг перевезень на діючому маршруті, обсяг перевезень на маршруті, що відкривається, обсяг доходів на маршруті.

Третій розділ присвячено організації перевезень на маршруті. Для цього розподіляються пасажиропотоки по часах доби і напрямках, визначаются експлуатаційні характеристики маршруту.

В четвертому розділі розраховуються витрати на реалізацію проекту.

В п’ятому і шостому розділах проводилася оцінка ефективності і якості інвестиційного проекту

Серйозну увагу при аналізі інвестиційних якостей проектів потрібно приділяти способу розрахунку доходної частини проекту і вихідним даним, на основі яких вона визначена. В даному разі важливий ступінь надійності вихідних даних, гіпотези, на яких будується розрахунок і засоби прогнозування майбутньої ринкової ситуації.

Показник чистого приведеного прибутку є як таким, що дає можливість зробити висновок про вигідність проекту, так і порівняльним, що дозволяє вибирати між декількома інвестиційними проектами. При ЧПД > 0 може бути прийнятий позитивний висновок проекту.  При ЧПД <= 0 проект має бути відхилений. Високе значення чистого приведеного доходу свідчить про велику перспективність відповідного проекту. Проте чистий приведений доход не дозволяє порівнювати інвестиційні проекти з істотно різним обсягом коштів, що інвестуються. Проект,  у якому чистий приведений прибуток вище, може потребувати інвестиційних коштів у декілька разів більше, ніж проект, що має декілька менший чистий приведений прибуток.